Ответов: 186
Просмотров: 0
 |
Перейдем в юридическую область данной темы.
Примером служит выдержка из разъяснения Высшего хозяйственного суда Украины
Вспоминаем, что программы или скрипты на любом языке программирования тоже являются "авторскими сочинениями"
Спойлер (Отобразить)ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ОГЛЯДОВИЙ ЛИСТ
N 01-8/31 від 14.01.2002
Господарські суди України
Про деякі питання практики вирішення спорів,
пов'язаних із застосуванням законодавства про
інтелектуальну власність
Вищий господарський суд України надсилає огляд практики
вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про
інтелектуальну власність.
1. Розміщення в мережі Інтернет твору у вигляді, доступному
для публічного використання, є його відтворенням та потребує
дозволу особи, яка має авторське право.
Редакція газети звернулася до господарського суду з позовом
про припинення порушення товариством з обмеженою відповідальністю
її майнових прав суб'єкта авторського права шляхом розміщення в
мережі Інтернет на сайті відповідача статті, опублікованої в
газеті.
Рішенням суду відмовлено у задоволенні позовних вимог з тих
мотивів, що авторський договір, укладений позивачем з автором
статті, є недійсним, у зв'язку з чим він не породжує для його
сторін прав і обов'язків.
Постановою апеляційної інстанції рішення зі справи залишено
без зміни з посиланням на те, що розміщення матеріалу на сайті у
мережі Інтернет не є використанням твору, оскільки воно не
належить ні до відтворення, ані до публічного показу чи сповіщення
твору, у зв'язку з чим не потребує дозволу особи, яка має
авторське право.
Не погоджуючись із судовими актами, редакція газети просила
їх скасувати та задовольнити позовні вимоги з посиланням на те, що
розміщення матеріалу (статті) в мережі Інтернет є його
відтворенням у розумінні статті 1 Закону України "Про авторське
право і суміжні права" ( 3792-12 ) (в редакції Закону України від
11.07.2001 N 2627-III ( 2627-14 ), далі - Закон); а протизаконно
відтворений відповідачем матеріал є статтею - літературним
письмовим твором белетристичного характеру, який підлягає охороні
згідно з преамбулою того ж Закону.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та їх
юридичну оцінку, Вищий господарський суд України встановив таке.
Підставою для звернення редакції газети з позовом до суду
було розміщення товариством на сайті в мережі Інтернет
опублікованого у газеті матеріалу, майнові права на який передано
редакції газети автором статті на підставі авторського договору.
Згідно з преамбулою Закону ( 3792-12 ) ним охороняються
особисті немайнові права і майнові права авторів та їх
правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів
науки, літератури і мистецтва - авторське право.
До майнових прав автора чи іншої особи, яка має авторське
право, віднесено виключне право на використання твору та виключне
право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами
(частина перша статті 15 Закону ( 3792-12 ).
Частиною третьою названої статті Закону ( 3792-12 )
передбачено, що виключне право автора чи іншої особи, яка має
авторське право, на дозвіл чи заборону використання твору іншими
особами дає йому право дозволяти або забороняти:
1) відтворення творів;
2) публічне виконання і публічне сповіщення творів;
3) публічну демонстрацію і публічний показ;
4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно
здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше
оприлюднення;
5) переклади творів;
6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни
творів;
7) включення творів як складових частин до збірників,
антологій, енциклопедій тощо;
8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження
іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та
шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;
9) подання своїх творів до загального відома публіки таким
чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з
будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;
10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після
першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або
примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз
даних, музичних творів у нотній формі, а також творів,
зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує
комп'ютер;
11) імпорт примірників творів.
Водночас зазначено, що цей перелік не є вичерпним.
Статтею 1 Закону ( 3792-12 ) визначено, що відтворенням
творів є виготовлення одного або більше примірників твору,
відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх
запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у
тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати
комп'ютер.
З аналізу цієї норми випливає, що розміщення творів у мережі
Інтернет у вигляді, доступному для публічного використання, є їх
відтворенням у розумінні статті 1 Закону ( 3792-12 ), у зв'язку з
чим на таке розміщення творів поширюється дія статті 15 Закону.
Вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові права
суб'єкта авторського права, визначені статтею 15 Закону
( 3792-12 ), є порушенням авторського права, що дає підстави для
судового захисту (пункт "а" статті 50 Закону).
З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов
висновку про неправильне застосування судом норм Закону
( 3792-12 ). |
Сайт проекта ExBB
Чат на форуме
Помощь
Поиск
BanList
Найдено сообщений: 763
